РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА НОРМИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2292.2023/1-57/111-115

Ключові слова:

позовна даність, культурні цінності, добросовісний набувач, несприятливе володіння, фактичне відкриття, належна обачність, вимога та відмова, реституція

Анотація

В с т у п . Питання реституції та повернення культурних цінностей в Україні стало особливо актуальним у зв'язку з агресією проти нашої країни. За даними моніторингових груп, культурні цінності незаконно вивозять до країни-окупанта. Деякі можуть потрапити до музеїв Росії, але значна частина може стати власністю приватних осіб за кордоном, що буде вимагати подання судових позовів для їхнього повернення.
M е т о д и . У дослідженні було використано такі методи: діалектичний, системно-структурний і порівняльно- правовий.
Р е з у л ь т а т и . Автор розглядає особливості застосування позовної давності щодо повернення культурних цінностей у країнах континентальної та англо-американської системи права та аналізує доктрину "несприятливого володіння", яку використовують у країнах романо-германської системи права. Для цього було докладно вивчено та розглянуто такі нормативні акти, як Цивільний кодекс Швейцарії і Кодекс культурної та ландшафтної спадщини Італії 2004 р. Окремо доспіджено практику застосування норм про позовну давність у спорах щодо повернення культурних цінностей у країнах англо-американського права. Особливу увагу приділено аналізу Конвенції УНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності від 24 червня 1995 р. Доведено, що підхід, який застосовується в цій конвенції, є гнучким і збалансованим, сприяє захисту як первинного власника, так і добросовісного набувача.
В и с н о в к и . Визначено, що використання доктрини "несприятливого володіння" в чистому вигляді створює серйозні проблеми для первинного власника культурних цінностей, у якого ці об'єкти були незаконно вилучені. Встановлено, що концепція позовної давності в спорах щодо повернення культурних цінностей у Великій Британії є досить ефективною і належним чином захищає власників зазначених об'єктів. Обґрунтовано, що в законодавстві України є цілком доцільно передбачити спеціальні норми про позовну давність для реституції та повернення культурних цінностей. Як приклад можна використати модель, що передбачена в Конвенції УНІДРУА або в Кодексі культурної та ландшафтної спадщини Італії.

Посилання

Autocephalous Greek-Orthodox Church of Cyprus v. Goldberg &Feldman Fine Arts, inc. (n. d.). https://www.uniset.ca/microstates/917F2d278.htm

Bibas, S. (1994). The case against statutes of limitations for stolen art. Penn Carey Law: Legal Scholarship Repository. https://scholarship.law.upenn.edu/faculty_scholarship/827

Black, H. (1991). Black's law dictionary: Definitions of the terms and phrases of American and English jurisprudence, ancient and modern. St. Paul., Minn. West Publishing Co.

Chagall gouache – Solomon R. Guggenheim Foundation and Lubell. Chagall Gouache – Solomon R. Guggenheim Foundation and Lubell – Centre du droit de l'art. (n. d.). https://plone.unige.ch/art-adr/cases-affaires/case-chagall-gouache-2013-solomon-r-guggenheim-foundation-and-lubell

Chechi, A. (2017). When Private International Law Meets Cultural Heritage Law – Problems and Prospects. Volume XIX Yearbook of Private International Law, XIX, 269–293.

Code of the Cultural and Landscape Heritage. (2004). Legislative Decree of Italy of 22.01.2004 № 42. https://www.wipo.int/wipolex/en/legislation/details/2491

Kenyon, A. T., & Mackenzie, S. (2002). Recovering stolen art? Australian, English and US law on limitations of action. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.307980

Limitation act. (1980). Law of United Kingdom from 13.11.1980. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1980/58

Kryvolapov, B. (2001). Limitation of Acts in Private International law. IMV [in Ukrainian].

Swiss Civil Code. (1907). Federal law of Switzerland of 10.12.1907. https://www.fedlex.admin.ch/eli/cc/24/233_245_233/en#book_4/part_1/tit_20/lvl_B/lvl_VII

Unidroit Convention on stolen or illegally exported cultural objects. (1995). UNIDROIT Convention of 24.06.1995. https://www.unidroit.org/wpcontent/ uploads/2022/12/Convention-on-Cultural-Objects-Rome-1995.pdf

UNIDROIT. (2022). Unidroit Convention on stolen or illegally exported cultural objects 1995 – States Parties. https://www.unidroit.org/instruments/cultural-property/1995-convention/status

Vliet, L. van, & Berlee, A. (2021). Limitation Periods and Works of Art. In B. Akkermans (Ed.), Sjef-Sache', Essays in honor of Prof. mr. dr. J. H. M. (Sjef) van Erp on the occasion of his retirement. The Hague, Eleven International Publishing.

Завантаження

Опубліковано

2024-06-05