ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ: ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ КОНЦЕПТ ДІЯЛЬНОСТІ РАДИ ЄВРОПИ

Анотація

А н о т а ц і я. У статті досліджено одну з ключових проблем інформаційної політики Ради Європи – забезпечення інформаційних прав людини в сучасному світі, а також визначено основні виклики і пріоритети інформаційної політики Ради Європи у сфері інформаційної безпеки та свободи вираження. Розглянуто питання забезпечення інформаційних прав людини Радою Європи за часів глобальних політичних трансформацій та інформаційно-комунікаційної революції.

    Виявлено, що уряди національних держав завжди намагалися здійснювати певний контроль над засобами масової інформації та над отриманням доступу до мас-медіа задля впливу на широкий загал, з метою досягнення підтримки або перешкоджання здійсненню низки дій з боку опозиції. Тим не менш, значною мірою контрольовані засоби масової інформації обмежують громадян в отриманні соціальної обізнаності, знань про світові події, достовірної аналітики, як і дані про економічний стан держави, політичну діяльність та соціальне життя. Державний контроль за засобами масової інформації може втілюватися спрямовано, наприклад, засобом відміни інтернет-трафіку або телефонних розмов для підтримки національної безпеки.

    Зазначено, що й у сфері міжнародних відносин кіберпростір набуває особливої дипломатичної сутності, оскільки постало питання про забезпечення стабільності і безпеки інтернету щодо взаємодії всіх міжнародних акторів. Проте позиції країн-членів міжнародних організацій з приводу посилення безпеки кіберпростору значно різняться, оскільки деякі з них вважають за необхідне розробити міжнародний юридичний інструмент обов’язкового характеру, що регулює дії держав щодо інтернету. Інші держави дотримуються  принципу, що розробку рішень щодо підвищення безпеки в інтернеті слід здійснювати спільно з підприємствами та громадянським суспільством.

     Продемонстровано, що відкритий доступ до інформації є одним із основних принципів демократичної держави і гарантується конституцією. Процес надання державних послуг трансформувався з розвитком комп’ютерних технологій, замінивши майже всю систему традиційних урядових механізмів. Крім того, надання інформації завдяки використанню новітніх технологій відбувається швидше та якісніше, що покращило спілкування між урядом та громадянами, а через впровадження електронного врядування  політика уряду стала більш відкритою, доступною та підзвітною для своїх громадян. Фактично, якщо механізми електронного врядування правильно застосовуються на практиці, то вони здатні допомогти уряду заслужити довіру суспільства за рахунок втілення політичного курсу, створеного в результаті громадської участі.

В с т у п. У численних наукових розвідках наголошується, що проблема забезпечення інформаційних прав людини Радою Європи за часів глобальних політичних трансформацій та інформаційно-комунікаційної революції набуває все більшого значення та актуальності. В умовах трансформації нинішньої системи міжнародних відносин та утворення нового міжнародного та світового порядку, основна задача Ради Європи полягає у врегулюванні законодавчих систем країн-учасниць для гарантування ліберальної демократії, які зазначені в Європейській конвенції з прав людини (1950 р.) та Конвенції із захисту прав людини та фундаментальних свобод (1953 р.). Метою було дослідити одну з ключових проблем інформаційної політики Ради Європи – забезпечення інформаційних прав людини в сучасному світі.

М е т о д и. Було використано такі методи: системний аналіз, системний підхід, інституціональний підхід, історичний метод, метод структурно-функціонального аналізу.

Р е з у л ь т а т и: Наразі відкритий доступ до інформації є одним із основних принципів демократичної держави і гарантується конституцією. Процес надання державних послуг трансформувався з розвитком комп’ютерних технологій, замінивши майже всю систему традиційних урядових механізмів.

В и с н о в к и. Було доведено, що діяльність Ради Європи має значний вплив на утворення та функціонування системи інформаційних прав людини на європейському рівні. Дані права відображені в багатьох міжнародно-правових актах Ради Європи і, засобом впровадження чи взяття до уваги державами при здійснення їхньої правотворчості, закріплюються у національному законодавстві держав-членів Ради Європи. Європейський суд із прав людини є не лише значимою структурою для державних методів захисту прав людини, але й завдяки своїм рішенням, які мають прецедентний характер та визнаються джерелом права, робить значний внесок у справу реалізації та охорони інформаційних прав.

К л ю ч о в і  с л о в а: Рада Європи, інформаційні права людини, глобальні політичні трансформації, європейський рівень.