RELIGION AS A FACTOR IN NATIONAL IDENTITY: A COMPARATIVE STUDY OF ITALY AND POLAND
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/44-54Keywords:
National identity, religious identity, nation, religion, Poland, ItalyAbstract
Вступ. Сучасний світ переживає період глибоких і динамічних трансформацій, це спонукає до пошуків джерела стабільності, впевненості у майбутньому, розуміння свого місця у соціумі та посилює роль соціальних груп для індивідів. У цій системі колективних ідентичностей національна та релігійна залишають за собою значущі позиції як в особистісному житті людей, так і в глобальному аспекті взаємодії різних соціальних груп.
Метою було дослідити взаємозв’язок національної та релігійної ідентичностей та їхній обопільний вплив – на прикладі Італії та Польщі.
Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: теоретико-методологічний аналіз, компаративний (порівняльний) метод, історичний метод та контент-аналіз.
Результати. Визначено та проаналізовано теоретичні засади національної ідентичності та релігійної ідентичності, проведено компаративний аналіз взаємозв’язку нації та релігії на прикладі Італії й Польщі на основі історичних відомостей про взаємодію нації та католицизму у відповідних країнах, а також на основі контент-аналізу державних та релігійних гімнів обох держав як символічних атрибутів. Окреслено потенційні варіанти взаємодії та взаємовпливу національної та релігійної ідентичностей.
Висновки. Виявлено наявність зв’язку між національною та релігійною ідентичністю в Польщі й Італії, а також окреслено вплив, який вони здійснюють на символічні атрибути кожного суспільства. У результаті компаративного аналізу було виокремлено два варіанти взаємодії цих ідентичностей: фактор підсилення релігією національної ідентичності (приклад Польщі) та фактор утворення конфлікту (приклад Італії). На основі історичного аналізу доведено, що у випадку конфлікту (Італія) переважну силу мала національна ідентичність з одночасною трансформацією релігійної ідентичності, а не її деструкцією.
Background. The modern world is undergoing a period of profound and dynamic transformations, which prompts individuals to seek sources of stability, confidence in the future, and understanding of their place in society, thereby reinforcing the role of social groups. Within this system of collective identities, national and religious identities retain significant positions both in individuals’ personal lives and in the global context of interactions among various social groups. The aim of the study was to examine the interrelationship between national and religious identities and their mutual impact, based on the examples of Italy and Poland.
Methods. General scientific and special research methods were used, in particular: theoretical and methodological analysis, comparative method, historical method, and content analysis.
Results. The theoretical basis of national identity and religious identity was outlined and examined, a comparative analysis of the relationship between nation and religion was conducted based on the examples of Italy and Poland, relying on historical information about the interaction between the nation and Catholicism in the respective countries, as well as on the content analysis of the state and religious anthems of both countries as symbolic attributes. Potential variants of interaction and mutual impact of national and religious identities were outlined.
Conclusions. A connection between national and religious identity in Poland and Italy was identified, and the influence they exert on the symbolic attributes of each society was outlined. As a result of comparative analysis, two variants of interaction between these identities were highlighted: the factor of strengthening national identity through religion (the example of Poland) and the factor of conflict formation (the example of Italy). Based on historical analysis, it has been proven that in the case of conflict (Italy), national identity prevailed with the simultaneous transformation of religious identity, rather than its destruction.
References
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ.
Габермас, Ю. (2005). Громадянство і національна ідентичність (О. О. Іваненко, пер., передмова та примітки). У В. ван Стінберген (Ред.), Умови громадянства: Збірник статей (с. 49–70). Український Центр духовної культури.
Гелнер, Е. (2003). Нації та націоналізм; Націоналізм (пер. з англ.). Київ: Таксон.
Ренан, Е. (2006). Що таке нація? // Націоналізм: Антологія (2-ге вид., с. 684). Київ: Смолоскип.
Сміт, Е. Д. (1994). Національна ідентичність (П. Таращук, пер.). Основи. http://litopys.org.ua/smith/smi.htm
Agreement between the Holy See and the Italian Republic modifying the Lateran Concordat. (1985, June 3). Vatican. Retrieved July 21, 2025, from https://www.vatican.va/roman_curia/secretariat_state/archivio/documents/rc_seg–st_19850603_santa–sede–italia_it.html
Anderson, B. (1983). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso.
Berger, P. L. (1967). The sacred canopy: Elements of a sociological theory of religion. Garden City, NY: Doubleday.
Berger, P. L., Berger, B., & Kellner, H. (1973). The homeless mind: Modernization and consciousness. Random House.
Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge (1st ed.). Doubleday.
Boże, coś Polskę. (n.d.). Biblioteka Polskiej Piosenki. Retrieved July 21, 2025, from https://bibliotekapiosenki.pl/utwory/Boze_cos_Polske/tekst
Brubaker, R. (1996). Nationalism reframed: Nationhood and the national question in the New Europe. Cambridge University Press.
Camus, J.–Y., & Lebourg, N. (2017). Far–Right Politics in Europe (J. M. Todd, Trans.). Belknap Press of Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674978461
CENSIS. (2024, December 6). 58° Rapporto sulla situazione sociale del Paese/2024. CENSIS. Retrieved from https://www.censis.it/rapporto–annuale/58%C2%B0–rapporto–sulla–situazione–sociale–del–paese2024–0
Commission for Religious Relations with the Jews. (1998, March 16). We Remember: A Reflection on the Shoah. Vatican. Retrieved from https://www.christianunity.va/content/unitacristiani/en/commissione–per–i–rapporti–religiosi–con–l–ebraismo/commissione–per–i–rapporti–religiosi–con–l–ebraismo–crre/documenti–della–commissione/en1.html
Constitution of the Italian Republic. (1948). Senate of the Republic of Italy. Retrieved from https://www.senato.it/documenti/repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf
Cross, F. L., & Livingstone, E. A. (Eds.). (2005). The Oxford dictionary of the Christian Church (3rd ed.). Oxford University Press.
Davis, H. B. (1967). Nationalism and socialism: Marxist and labor theories of nationalism to 1917 (p. 150). Monthly Review Press.
Deutsch, K. W. (1966). Nationalism and social communication. Millionbooks.
Dobrzhanska, O., & Pavliuk, O. (2020). Political identities of Ukrainian society in the context of the EU Eastern Partnership policy. Studia i Analizy Nauk o Polityce, (1), 79–94. https://doi.org/10.31743/sanp.9840
Doyle, A. (2017). Catholic Church and state relations in French education in the nineteenth century: The struggle between laïcité and religion. International Studies in Catholic Education, 9, 108–122. https://doi.org/10.1080/19422539.2017.1286914
Encyclopaedia Britannica. (n.d.). Second Vatican Council. https://www.britannica.com/event/Second–Vatican–Council
Erikson, E. (1968). Identity: Youth and crisis. W. W. Norton & Company.
Eurispes. (2006). Italy Report 2006 (18th ed.). Eurispes. Retrieved from https://eurispes.eu/wp–content/uploads/2023/04/summary–italy–report–2006.pdf
Fukuyama, F. (2018). Identity: the demand for dignity and the politics of resentment. First edition. Farrar, Straus and Giroux.
Fukuyama, F. (2022). Liberalism and its discontents. First American edition. Farrar, Straus and Giroux.
Fuller, R. B. (1983). Grunch of giants. St. Martin's Press.
Gaddis, J. L. (2005). The Cold War: A new history. Penguin Press.
Glock, C. Y., & Stark, R. (1965). Religion and society in tension. Rand McNally & Company.
Habermas, J. (1995). Citizenship and national identity: Some reflections on the future of Europe. In R. Beiner (Ed.), Theorizing citizenship. State University of New York Press.
Herbermann, C. G. (Ed.). (1912). The Catholic Encyclopedia: An international work of reference on the constitution, doctrine, discipline, and history of the Catholic Church (Vol. 4). Robert Appleton Company. https://archive.org/details/04.CatholicEncyclopedia1912ClandDiocesan/01.CatholicEncyclopedia-%201912%20-A-Assize/
Herbermann, C. G. (Ed.). (1913). The Catholic Encyclopedia: An international work of reference on the constitution, doctrine, discipline, and history of the Catholic Church (Vol. 13). Encyclopedia Press.
Ichijo, A. (2023). Nations and capital: The missing link in global expansion. National Identities. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/14608944.2023.2222361
Kancelaria Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej. (2021, September 22). Boże, coś Polskę – wersja dwuzwrotkowa з коментарем [RTF file]. Retrieved from https://www.prezydent.pl/storage/file/core_files/2021/9/22/81b24abaf76b251df0fe066572a3c94c/15._boze_cos_polske_–_wersja_dwuzwrotkowa_z_komentarzem.rtf
Kancelaria Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej. (n.d.). Hymn Rzeczypospolitej Polskiej. Retrieved July 21, 2025, from https://www.prezydent.pl/dla–mediow/materialy–do–pobrania/hymn–rp
Kedourie, E. (1960). Nationalism. Hutchinson.
Koch, N. (2023). Geographies of nationalism. Human Geography, 16(2), 200–211.
Kohn, H. (1940). The origins of English nationalism. Journal of the History of Ideas, 1, 69–94.
Koopmans, R. (2010). Trade‑offs between equality and difference: Immigrant integration, multiculturalism and the welfare state in cross‑national perspective. Journal of Ethnic and Migration Studies, 36(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/13691830903250881
Kubow, M. (2013). The Solidarity movement in Poland: Its history and meaning in collective memory. The Polish Review, 58(2), 3–14. https://doi.org/10.5406/polishreview.58.2.0003
Kujawa, H. (2023). Eurowhiteness: Culture, empire and race in the European project. Hurst.
Kundnani, H. (2023). Eurowhiteness: Culture, empire and race in the European project. Hurst. (позиція 19 у другому списку)
Makowska, M. (2013). Powstanie Styczniowe w pieśni... Sowiniec, 24(43), 11–18. https://doi.org/10.12797/Sowiniec.24.2013.43.02
Malešević, S. (2019). Grounded nationalism: A sociological analysis. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108589451
Marek, Ł. (2019). Enslavement of the Church in Poland in 1953. The Person and the Challenges, 9(2). https://doi.org/10.15633/pch.3450
Martino, S. C. (2022). Politics and religion in Italy: a catholic history. Politics and Religion Journal, 9(2), 233–247. https://doi.org/10.54561/prj0902233m
McLuhan, M. (1962). The Gutenberg galaxy: The making of typographic man. University of Toronto Press.
Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego. (2014, March 28). O symbolach narodowych [Archived version]. Retrieved from https://www.mkidn.gov.pl
Moreau, F.–X. (1885). Nous voulons Dieu. Cantique à N.–D. de Lourdes. Pèlerinage de la Touraine, 11 septembre 1882(4th ed.). Gallica. Retrieved from https://gallica.bnf.fr
Mudde, C., & Rovira Kaltwasser, C. (2018). Studying populism in comparative perspective: Reflections on the contemporary and future research agenda. Comparative Political Studies, 51(13), 1667–1693. https://doi.org/10.1177/0010414018789490
Norris, P., & Inglehart, R. (2019). Cultural backlash: Trump, Brexit and authoritarian populism. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108595841
Parrocchia Rosciano. (1931, August 15). Storia della Grotta di Rosciano [PDF]. Unità Pastorale Ponteranica. https://unitapastoraleponteranica.it/PDF–Flip/Grotta_Rosciano_Storia_1.pdf
Pius XII. (1939, October 20). Summi Pontificatus: Encyclical on the unity of human society. Vatican. https://www.vatican.va/content/pius‑xii/en/encyclicals/documents/hf_p‑xii_enc_20101939_summi‑pontificatus.html
Quirinale. (n.d.). Fratelli d’Italia [National anthem of Italy]. https://www.quirinale.it/page/inno_en
Romanenko, Y. V. (2023). Identification of value identities: Theoretical and social-pragmatic perspective. Part 1. Sotsialni tekhnolohii: aktualni problemy teorii ta praktyky [Social technologies: Current issues of theory and practice], (97), 42–56. Zaporizhzhia: KPU.
Ronchini, M.–A. (2024, January 15). The Roman Question: The Pope vs. the New Nation of Italy. Retrieved from https://www.thecollector.com/roman–question–pope–nation–italy/
Sani, R. (2004). La Civiltà Cattolica e la politica italiana nel secondo dopoguerra, 1945–1958 (p. 127). Vita e Pensiero. ISBN 978–88–343–1171–4.
Senato. (2017, November 15). Il canto degli italiani di Mameli diventa ufficialmente inno nazionale. La Repubblica. https://www.repubblica.it/politica/2017/11/15/news/senato_mameli_fratelli_d_italia_ufficialmente_inno_italiano–181179715/
Seton–Watson, H. (1977). Nations and states: An enquiry into the origins of nations and the politics of nationalism. Westview Press.
Smith, A. D. (1991). National identity. Penguin Books.
Śpiewnik pracownic polskich (5th enlarged ed.). (1919). Poznań. pp. 9–10.
Statista. (2024). Religious belief and practice in Poland [Statistic No. 1475270]. Retrieved July 21, 2025, from https://www.statista.com/statistics/1475270/poland–religious–beliefs/
Statistical Yearbook of the Republic of Poland. (2000). https://stat.gov.pl
Treaty Between the Holy See and Italy. (1929, February 11). In The Lateran Treaty [PDF]. Internet Archive. Retrieved from https://archive.org/details/TheLateranTreaty11thFebruary1929
Walewicz, P. (2024). Nationalism, capitalism and hostility towards environmental policies: A theoretical study. Polish Political Science Yearbook, 53(3), 5–19.
Wallerstein, I. (1974). The modern world system, capitalist agriculture and the origins of the European world economy in the sixteenth century. Academic Press.
Wimmer, A. (2018). Nation building: Why some countries come together while others fall apart. Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvc77kjx
Wojtaszak, A. (2024). Nationalist tendencies in the foreign policy of Central European states on the example of Poland and Hungary. Implementation of the idea of a sovereign state. Polish Political Science Yearbook, 1, 49–63. https://doi.org/10.15804/ppsy202428
