ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ США У ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИНАХ ІЗ КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТА РЕГІОНАЛЬНОЇ МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Анотація

Визначаються основні етапи та напрями трансформації системи пріоритетів США в двосторонніх відносинах з країнами Близького Сходу шляхом здійснення їх ретроспективного та прогностичного аналізу в контексті регіональної та глобальної міжнародно-політичної ситуації. З’ясовується вплив американських електоральних процесів на трансформацію стратегій близькосхідної політики США. Розкриті механізми реалізації Сполученими Штатами стратегій «скорочення», «невтручання», «віддаленого балансування» , «стримування та взаємодії», «зміни режиму», «причетності як інтеграції», «причетності як торгування», «замирення», «максимального тиску», «стримування та залучення» в двосторонніх відносинах з країнами Близького Сходу та характер динаміки американо-іранських та американо-саудівських відносин внаслідок застосування обраних стратегій. 

Доведено, що вплив США як глобальної держави, здатної здійснювати монопольний контроль над розвитком подій і процесів як на глобальному, так і на регіональному (близькосхідному) рівні, зменшується, що відображає ширшу зміну глобального балансу сил. Послаблення їх лідерських позицій особливо помітно відобразилась в регіоні Близького Сходу, домінування в якому було однією з запорук глобального лідерства США. Обгрунтовано, що більшість напрямів двостороньої близькосхідної політики США зазнали негативної динаміки внаслідок впливу як глобальних, так і регіональних факторів, зокрема, посилення позицій КНР та РФ та внутрішньорегіональних змін. Якщо в період біполярного протистояння глобальні фактори були ключовими в формуванні системи приоритетів двосторонніх відносин США з країнами Близького Сходу, то на сучасному етапі посилюється роль регіональних факторів при збереженні значення глобальних ( необхідність протидії КНР та РФ, російсько-українська війна, війна Ізраїлю і ХАМАС, протистояння ІРІ та Ізраїлю).