ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ США У ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИНАХ ІЗ КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТА РЕГІОНАЛЬНОЇ МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Автор(и)

  • Олена Арнольдівна Коппель Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Олена Станіславівна Пархомчук ННІ міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
  • Анастасія Дмитрівна Пархомчук Міжрегіональна академія управління персоналом image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/1-58/12-17

Ключові слова:

США, Близький Схід, Перська затока, Ісламська Республіка Іран (ІРІ), Королівство Саудівська Аравія (КСА), Ізраїль, Єгипет, регіональна безпека, нафтовий фактор, Д.Трамп, Дж.Байден.

Анотація

Визначаються основні етапи та напрями трансформації системи пріоритетів США в двосторонніх відносинах з країнами Близького Сходу шляхом здійснення їх ретроспективного та прогностичного аналізу в контексті регіональної та глобальної міжнародно-політичної ситуації. З’ясовується вплив американських електоральних процесів на трансформацію стратегій близькосхідної політики США. Розкриті механізми реалізації Сполученими Штатами стратегій «скорочення», «невтручання», «віддаленого балансування» , «стримування та взаємодії», «зміни режиму», «причетності як інтеграції», «причетності як торгування», «замирення», «максимального тиску», «стримування та залучення» в двосторонніх відносинах з країнами Близького Сходу та характер динаміки американо-іранських та американо-саудівських відносин внаслідок застосування обраних стратегій. 

Доведено, що вплив США як глобальної держави, здатної здійснювати монопольний контроль над розвитком подій і процесів як на глобальному, так і на регіональному (близькосхідному) рівні, зменшується, що відображає ширшу зміну глобального балансу сил. Послаблення їх лідерських позицій особливо помітно відобразилась в регіоні Близького Сходу, домінування в якому було однією з запорук глобального лідерства США. Обгрунтовано, що більшість напрямів двостороньої близькосхідної політики США зазнали негативної динаміки внаслідок впливу як глобальних, так і регіональних факторів, зокрема, посилення позицій КНР та РФ та внутрішньорегіональних змін. Якщо в період біполярного протистояння глобальні фактори були ключовими в формуванні системи приоритетів двосторонніх відносин США з країнами Близького Сходу, то на сучасному етапі посилюється роль регіональних факторів при збереженні значення глобальних ( необхідність протидії КНР та РФ, російсько-українська війна, війна Ізраїлю і ХАМАС, протистояння ІРІ та Ізраїлю).

 

Посилання

Брусиловська, О. (2019). Гібридна стратегія адміністрації Д. Трампа у контексті реконфігурації світоустрою. Міжнародні та політичні дослідження, 32, 13–26. http://heraldiss.onu.edu.ua/article/download/173834/193818

Дорошко, М. (2019). Участь України в реалізації проєкту "Міжмор'я" як чинник підвищення її геополітичного статусу. Вісник Київського національного університету. Міжнародні відносини, 49, 5–8. http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/mizhnaro/ d_49_2019.pdf

Парахонський, Б. О. (Ред.) (2008). Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України (моногр.). ПЦ "Фоліант".

Пархомчук, А. (2023). Еволюція відносин США з Королівством Саудівська Аравія. Політикус, 4, 184–190. http://politicus.od.ua/4_2023/28.pdf

Adams, P. (2020, November 15). After Trump, what will Biden do about Iran? BBC News. https://www.bbc.com/news/world-middle-east-54958361

Aftandilian, G. (2019, February 7). Trump's mixed messages on the Middle East. Aljazeera. https://www.aljazeera.com/opinions/2019/2/7/ trumps-mixed/messages-on-the-middle-east

Akbarzadeh, S. (2009). Obama and the US policy change on Iran. Global Change, Peace & Security, 21(3), 397–401. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/14781150903169075

Cockburn, P. (2017). The age of Jihad. Islamic State and the Great War for the Middle East. Verso.

El-Khawas, A. (2011). Obama's Engagement Strategy with Iran: Limited Results. Mediterranean Quarterly, 22(1), 93–113. https://irlip.um.ac.ir/ article_27741.html

Gause, F. (2022). The Kingdom and the Power. How to Salvage the U.S.-Saudi Relationship. Foreign Affairs. https://www.foreignaffairs.com/ united-states/gregory-gause-kingdom-and-power-us-saudi-relationship

Halliday, F. (1990). Revolution and foreign policy. Cambridge University Press.

Hassan, O. (2017). Trump, Islamophobia and US–Middle East relations. Critical Studies on Security, 5(2), 187–191. https://www.researchgate.net/ publication/318683813_Trump_Islamophobia_and_US-Middle_East_relations

Hurst, S. (2012). Obama and Iran. International Politics, 49(5), 545–567. https://www.researchgate.net/publication/309917722_Obama_and_Iran_/ Explaining_Policy_Change

Jahanbegloo, R. (2009). The Obama Administration and Iran: Towards a Constructive Dialogue. The Centre for International Governance Innovation Working Paper Series, 43 (25). https://www.files.ethz.ch/ isn/101207/WP_43-web_0.pdf

Lynch, M. (2016). Belligerent Minimalism: The Trump Administration and the Middle East. The Washington Quarterly, 39(4), 127–144. https://carnegieendowment.org/posts/2016/12/belligerent-minimalism-the-/ trump-administration-and-the-middle-/east?lang=en

Lynch, M. (2016). The new Arab wars: Uprisings and anarchy in the Middle East. Public Affairs. https://www.issi.org.pk/wp-content/uploads/ 2017/04/7/Arhama_BR_Online_April_2017.pdf

Murray, D. (2010). The carcass of dead policies: Lessons for Obama in dealing with Iran. Contemporary Politics, 16(3), 209–223. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13569771003783992

Podeh, E. (2020). Trump's Middle East legacy: the good, the bad and ugly – opinion. The Jerusalem Post. https://www.jpost.com/opinion/trumps-/ middle-east-legacy-the-good-the-bad-and-the-ugly-opinion-650738.

Rothkopf, D. (2015, January 29). Obama's pivot to Iran. Foreign Policy. https://foreignpolicy.com/2015/01/29/obamas-pivot-to-iran/

Shams, G. (2020). The U.S. Presidential Election and the Impact of a Biden Administration on U.S. Foreign Policy in the Middle East. Gulf Research Center. https://www.grc.net/documents/601b9ae4784eeU.S/ PresidentialElection.pdf

Waikar, P. (2018). Reading Islamophobia in Hegemonic Neoliberalism Through a Discourse Analysis of Donald Trump's Narratives. Journal of Muslim Minority Affairs, 38(2), 153–178. https://www.tandfonline.com/ doi/abs/10.1080/13602004.2018.1466490

White House. (2018). Statement by the President on the Iran Nuclear Deal. https://trumpwhitehouse.archives.gov/briefings-statements/statement/ president-iran-nuclear-deal/

Wolff, M. (2018). Fire and fury: Inside the Trump White House. Macmillan.

Завантаження

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ США У ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИНАХ ІЗ КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТА РЕГІОНАЛЬНОЇ МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ. (2024). Вісник: Міжнародні відносини, 58(1), 12-17. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/1-58/12-17