ПРО ДЕЯКІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПОТЕСТАРИЗМОМ ТА ТОТАЛІТАРИЗМОМ В ТЕОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2023/1-57/5-13Ключові слова:
потестаризм, тоталітаризм, фашизм, комунізм, екзокультуральність, ендокультуральність, екзополітарність, ендополітарність, етнакратичний націоналізм, націоналістичний націоналізм.Анотація
Метою статті є теоретичний опис деяких розрізняючих характеристик тоталітарних та потестарних режимів. Побудова описової характеристики різниці між потестаризмом і тоталітаризмом передбачає, насамперед, розуміння відмінностей їх етнополітичних стратегій. У разі потестарного держави використовується стратегія завоювання за повзучої етнічної асиміляції титульного етносу етнічними меншинами. Така стратегія відображає уявлення домодерної культури, в якій етнічні (і, тим більше, національні) відмінності на артикулюються, оскільки етнос-завойовник перетворюється на правлячий стан і або не має можливості декларувати свою етнічну ідентичність, або зацікавлений у її усвідомленому прихованні.
Як перше, і друге відповідає центральної культурної корупції, проявами якої стає міжетнічна напруженість за відсутності, із боку культурних і політичних еліт, розуміння її причин. Потестарні держави виявляють свою екзокультуральність та екзополітарність, що пов'язано з імпортом культурних та політичних еліт, прихованої внутрішньою (культурною та політичною) колонізацією, культурним імперіалізмом одних суспільств по відношенню до інших, і, як наслідок – зі втратою вектора прогресу.
Стосовно суспільству потестарні держави застосовують театрократическую (перформативну) модель управління: їх цікавить не соціальна ситуація в наборі будь-яких емпіричних ознак, а сконструйовані самою владою артефакти. Ці артефакти створюються внаслідок руйнування соціального капіталу, повної втрати довіри, наростання токсичності соціальних відносин та посилення зовнішньої референтності культурних еліт, супутнього прояву у суспільстві вертикального культурного розколу.
Посилання
Гугнін Е.А. Теоретико-соціологічна рефлексія зовнішнього впливу на соціальні системи.- Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук. Спеціальність 22.00.01 – теорія та історія соціології.- Запоріжжя, Класичний приватний університет, 2021- 660 c.- с.579.
Куббель Л.Е. Потестарная и политическая этнография: Исследования по общей этнографии / Отв. ред. Ю.В. Бромлей. М., 1979. С. 241-277.
Куббель Л.Е. "Формы, предшествующие капиталистическому производству" К. Маркса и некоторые аспекты возникновения политической организации // Советская этнография. 1987. № 3. С. 3-12.
Романенко Ю.В. Культуропатии и социопатии в Украине: развитие теоретической социологии девиаций в рамках культурной и социальной системологии (часть 2)//Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 2020, Вип. 87, с.37-51.
Шмитт К. Диктатура. От истоков современной идеи суверенитета до пролетарской классовой борьбы / под ред. Д.В. Кузницына; пер. с нем. Ю.Ю. Коринца.- СПб.,: Альтера, 2005.-332с.
Arendt, H. (1968). Totalitarianism: Part three of the origins of totalitarianism. HMH.
Baldwin P. Social interpretations of Nazism: renewing a tradition P. Baldwin // Journal of contemporary history. – 1990. – Vol. 25, № 1. – P. 5 – 37.
Bauerkämper A. Der Faschismus in Europa 1918-1945 / A. Bauerkämper. – Stuttgart: Reclam, 2006. – 210 p.
Bauerkämper A. A New Consensus? Recent Research on Fascism in Europe, 1918-1945 / A. Bauerkämper // History Compass. – 2006. – Vol. 4. – № 3. – P. 536 – 566.
Breuer St. Nationalismus und Faschismus: Frankreich, Italien und Deutschland im Vergleich / St. Breuer. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2005. – 202 S.
Brzezinski, Z. (1962). Ideology and power in Soviet politics. (New York: Frederick A. Praeger)
Borowski, A. (2017). Totalitarianism in Sociological Research. Retrieved on June 16, 2020. from www.worldscientificnews.com
Fenner A. Fascism and Neofascism: Critical Writings on the Radical Right in Europe / Fenner A., Weitz E.D. eds. – New York, London: Palgrave Macmillan, 2004. – 304 p.
Griffin R. Notes towards the Definition of Fascist Culture: The Prospects for Synergy between Marxist and Liberal Heuristics / R. Griffin // Culture, Theory and Critique. – 1999. – Vol. 42. –. № 1. – P. 95 – 114.
Griffin R. The Nature of Fascism / R. Griffin. – London: Pinter, 1991. – 196 p.
Ignazi P. The silent counter-revolution: Hypotheses on the emergence of extreme right-wing parties in Europe / P. Ignazi // European Journal of Political Research . – Dordrecht etc. – 1992. – Vol. 22, № 1. – P. 3 – 34.
Josephson, Paul R. Totalitarian science and technology / Paul R. Josephson.—2nd ed. p. cm. (2005). Faculty Books. 2. https://digitalcommons.colby.edu/facultybooks/2, p.45
Kelsen H. Rechtswissenschaft und Recht Erledigung eines Versuchs zur Überwindung der "Rechtsdogmatik" / H. Kelsen // Zeitschrift für öffentliches Recht. – 1922-1923. – Bd. 3. – S. 103 – 235.
Mann M. Fascists. / Michael Mann. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 429 p.
Pakulski J. Mass social movements and social class / J. Pakulski // International sociology. – 1993. – Vol. 8, N2. – P. 131 – 158.
Stroinska, M. (2002). Language and Totalitarian Regimes. Economic Affairs, 22(2).
Sosa, A. (2018). The Demon in Democracy: Totalitarian Temptations in Free Societies. Perspective on Political Science, 47(1), 50-52.
I. A. Svyatnenko, Yu. V. Romanenko Сentral corruption as a culturopathyс and sociopathyс phenomenon: to the statement of the problem//Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 2022, Вип. 95, с.47-61.
Wippermann W. Faschismustheorien: Zum Stand der gegenwärtigen Diskussion / Wolfgang Wippermann; [6. Auflage]. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1995. – 129 S.
