НАБУТТЯ СТАТУСУ ОСОБИ З ТИМЧАСОВИМ ЗАХИСТОМ ЯК ІНОЗЕМНИЙ ЕЛЕМЕНТ У СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
DOI:
https://doi.org/10.17721//1728-2292.2025/1-60/75-79Ключові слова:
тимчасовий захист, юридичний факт, іноземний елемент, сімейні правовідносини, договірне регулювання, міжнародне право, міжнародне приватне правоАнотація
Вступ. Стаття присвячена аналізу впливу набуття статусу особи з тимчасовим захистом громадянами України на регулювання сімейних правовідносин. У контексті масового переміщення українських громадян внаслідок збройної агресії рф проти України актуалізується питання, чи створює набуття такого статусу іноземний елемент у сімейних правовідносинах, що виникають між громадянами України. Дослідження спрямоване на з’ясування, чи є набуття статусу особи з тимчасовим захистом юридичним фактом, що може змінити правовий режим регулювання сімейних відносин, зокрема щодо укладення шлюбних договорів та визначення застосовного права.
Методи. У роботі застосовано діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, методи аналізу та синтезу, інтерпретації правових норм, а також емпіричний метод для аналізу судової практики.
Результати. Встановлено, що факт набуття тимчасового захисту одним з подружжя має ознаки саме юридичного акту, тобто вчинення особою правомірних дій, спрямованих на встановлення або зміну тих чи інших правових відносин, адже така дія – набуття статусу особи з тимчасовим захистом – є результатом її свідомої діяльності та на підставі її волі і спрямована на досягнення певного правового результату. Сам факт звернення особи з заявою про оформлення тимчасового захисту до відповідних органів тієї держави, в якій особа перебуває і просить захисту, свідчить про наявність вольової ознаки і є юридично значущим вчинком, спрямованим на досягнення певного правового результату. Тому отримання особою тимчасового захисту на території іноземної держави може бути віднесено до юридичних фактів, що, по-перше, породжують правовідносини, і, по-друге, змінюють правовідносини.
Висновки. Набуття статусу особи з тимчасовим захистом громадянином України свідчить про виникнення юридичного факту, який створює, змінює або припиняє правовідносини, і такий факт має місце на території іноземної держави. Правовідносини подружжя, один з яких залишився проживати в Україні, а інший отримав статус особи з тимчасовим захистом, ускладнюються іноземним елементом у розумінні Закону України "Про міжнародне приватне право", наслідком чого є застосування норм міжнародного приватного права у частині вибору права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом.
Посилання
Босий, В. П. (2018). Зміст основних обов’язків біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Прикарпатський юридичний вісник, 5 (1(22)), 162-165. http://pjv.nuoua.od.ua/v1-5_2018/part_1/38.pdf
Гачкевич, А. (2023). Передумови надання Європейським Союзом статусу тимчасового захисту українським мігрантам. У Українські вимушені мігранти: інтеграція, ідентичність, повернення (с. 67-71).
Грабова, Я. О. (2016). Додатковий та тимчасовий захист як форми захисту вимушених мігрантів в Україні. Юридичний вісник, 2 (39), 75-79.
Журавель, О. Є. (2022). Актуальні питання правового регулювання сімейних відносин в умовах воєнного стану. У Сучасні тенденції розвитку приватно-правових відносин в умовах євроінтеграційних процесів (с. 245-246). ДДУВС.
Левандовскі, К. М. (2022). Тимчасовий захист та статус біженця в контексті української кризи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція., 55, 88-93. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2022.55.18
Лозінська, С. В. (2022). Тимчасовий захист та статус біженця в умовах збройного конфлікту. У Правові засади організації та здійснення публічної влади (с. 238-241). Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова.
Малиновська, О. (2023). Наскільки тимчасовим є тимчасовий захист: приклад вимушених мігрантів з колишньої Югославії. Демографія та соціальна економіка, 1 (51), 53-72. https://doi.org/10.15407/dse2023.01.053
Мельник, О. О. (2023). Окремі проблемні питання розлучення в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 1(77), 150-153. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.77.1.23
Менджул, М. В. (2023). Підстави визнання шлюбних договорів недійсними: правові позиції верховного суду та ризики в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право, 1(74), 103-106. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.17
Муляр, Г., Шуст, Г., & Бабич, В. (2023). Особливості законодавчого регулювання аліментних зобов’язань та стягнення аліментів на утримання дитини із-за кордону у період дії воєнного стану в Україні. Наукові інновації та передові технології, 14(28), 407-415. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28)-407-415
Мушак, Н. Б. (2015). Спільна політика Європейського Союзу щодо надання захисту громадянам третіх країн. Часопис Київського університету права, 3, 346-349.
Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, Закон України № 3671-VI (2011) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text
Про міжнародне приватне право, Закон України № 2709-IV (2005) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text
Синявський, П. М. (2017). Еволюція законодавства України у сфері надання притулку. Журнал європейського і порівняльного права, 3, 30-54.
Чхан, М. Г., Панченко, В. В. (2024). Деякі питання правового захисту громадян України за кордоном. Юридичний науковий електронний журнал, 5, 215-217. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-5/50
Явор, О. А. (2014). Договір як юридичний факт у сімейному праві. Вісник Національної академії правових наук України, 4 (79), 123-132.
On minimum standards for giving temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons and on measures promoting a balance of efforts between Member States in receiving such persons and bearing the consequences thereof, Council Directive № 2001/55/EC (2021). https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2001/55/oj/eng
Temporary protection for 4.2 million people in October. (2024). European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20241206-2