ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОСКЕПТИЧНОЇ РИТОРИКИ В ЄС:БРИТАНСЬКИЙ ВПЛИВ ПІСЛЯ БРЕКЗИТУ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

В с т у п.         Євроскептицизм після Brexit стає дедалі помітнішою частиною європейського політичного мейнстриму і протягом певного часового проміжку, що слідував за британським референдумом, використовував риторику щодо можливого повторення цього сценарію в інших державах-членах об’єднання – Німеччині, Франції, Італії. Апелювання до такого варіанту розвитку подій викликають занепокоєння щодо продовження дезінтеграції Європейського Союзу під гаслами повернення національного суверенітету, контролю за власними кордонами тощо.

М е т о д и.      Дослідження використовує метод якісного наративного аналізу для виявлення ключових віх у ставленні євроскептичних партій до ідеї виходу з Європейського Союзу (спираючись на зразок Brexit) чи, принаймні, обмеження європейської інтеграції.

Р е з у л ь т а т и.          Виявлено, що, попри зв’язки з ініціаторами Brexit, місцеві європейські консерватори та євроскептики з часом коригували свої меседжі щодо опозиції європейській інтеграції, віддаючи перевагу «м’якому» варіанту євроскептицизму – без заперечення ідеї членства в ЄС, але з апелюванням до послаблення впливу Брюсселя чи зміни політичного порядку денного самого ЄС. Чинником стримування були попередження про негативні економічні та внутрішньополітичні наслідки виходу з ЄС, за прикладом Великої Британії, а в деяких випадках – апелювання до потенційних зовнішніх впливів (насамперед з боку РФ) і маніпуляцій європейською громадською думкою.

В и с н о в к и.                     Зовнішнє політичне, соціальне та безпекове середовище спонукає до змін початкових установок щодо виходу з ЄС, проте не дорівнює автоматичному позитивному ставленню до самої європейської інтеграції та солідаризації з цінностями ЄС. Має місце прагматичний, а не ціннісний інтерес до розширення співпраці в межах європейського континенту – на тлі спільних викликів, зокрема російсько-української війни.