ФЕНОМЕН "СТРАТЕГІЧНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ"ЯК НАСЛІДОК "СТІЙКІСНОГО ПОВОРОТУ" В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/131-138Ключові слова:
стійкість, безпека, децентралізація, ЄС, гібридні загрози, дискурс, крос-секторальне управлінняАнотація
Анотація
Вступ. Стаття досліджує феномен «стратегічної локалізації» як наслідок «стійкісного повороту» в європейському дискурсі 2014–2023 рр., коли під впливом безпрецедентних гібридних загроз центральні уряди країн ЄС виявили обмежену спроможність до ефективного кризового реагування. Це зумовило зміщення акценту політики кризового реагування до принципів децентралізації управління ризиками, субсидіарності та локалізації рішень. У статті запропоновано термін «стратегічна локалізація» для опису цього процесу. Український дискурс, сформований у воєнних умовах, доповнює цей зсув вирішальним мережевим компонентом горизонтальної взаємодії громад.
Методи. Застосовано компаративний аналіз для зіставлення європейського та українського дискурсів, дискурсивний і контент-аналіз стратегічних документів та академічних праць, історико порівняльний підхід для простеження еволюції понять у 2014–2023 рр., експериментальне симуляційне моделювання для виявлення комунікативних уразливостей стійкості на локальному рівні і перевірки форматів взаємодії.
Результати. Зафіксовано утвердження «стійкості» як організаційного принципу кризового врядування, тренд у ЄС на делегування антикризових рішень до локальних суб’єктів, специфіку України у мережевому вимірі локальної взаємодії під тиском війни. Симуляційне дослідження підтвердило ефективність постійних міжсекторальних форматів і підходу «the-whole of society». Виявлено, що спільним у європейському та українському підходах є орієнтація на локалізацію та децентралізацію, а відмінним — український феномен мережевості як критичної умови виживання та безпеки. Окреслено зародження феномену «стратегічної локалізації», водночас без остаточної інституціоналізації.
Висновки. Локальний рівень врядування стає каталізатором антикризової політики та вузловим чинником вузлом безпеки. «Стратегічна локалізація» описує нову конфігурацію розподіленої відповідальності, релевантну для європейської безпеки та українських практик стійкості.
Посилання
Даркович, А., Савісько, М., & Рабінович, М. (2023). Пояснення стійкості України до російського вторгнення: роль місцевого врядування та реформи децентралізації. https://decentralization.ua/en/news/17176#:~:text=In%20this%20regard%2C%20Ukraine%27s%20decentralization,the%20face%20of%20the%20invasion
Національна платформа стійкості та згуртованості, Українська Гельсінська спілка з прав людини. (2024). Вимір стійкості територіальних громад через оцінювання їхньої спроможності.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки». №685/2021. (2021).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України». №392/2020.
(2020).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості». https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181
Резнікова, О. О. (2022). Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища: Монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. https://doi.org/10.53679/NISS-book.2022.01
Теперік, Д., Єрмалавічюс, Т., Сенків, Г., Дубов, Д., Онищук, Я., Покальчук, О., & Самусь, М. (2018). Шлях до національної стійкості: побудова всесуспільної безпеки в Україні. International Centre for Defence and Security. https://icds.ee/en/a-route-to-national-resilience-building-whole-of-society-security-in-ukraine/
Яворська, Г. (2020). Онтологія війни: дискурсивна реальність гібридних конфліктів. НІСД.
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. SAGE Publications.
Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford University Press.
Castells, M. (2009). The Rise of the Network Society. Wiley.
Chandler, D., Fuchs, C. (Eds.) (2019). Digital Objects, Digital Subjects: Interdisciplinary Perspectives on Capitalism, Labour and Politics in the Age of Big Data. University of Westminster Press.
Chandler, D. (2014). Resilience: The Governance of Complexity. Routledge.
Council of the European Union. (2017). A Strategic Approach to Resilience in the EU's External Action – Council Conclusions. Retrieved from https://www.scribd.com/document/818975809/2017-11-13-Council-conclusions-on-Resilience
Council of the European Union. (2022). A Strategic Compass for Security and Defence – For a European Union that protects its citizens, values and interests and contributes to international peace and security. Retrieved from https://www.europeansources.info/record/a-strategic-compass-for-security-and-defence-for-a-european-union-that-protects-its-citizens-values-and-interests-and-contributes-to-international-peace-and-security/
European Comission. (2023). Ukraine 2023 Report. Retrieved from https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf
European Union. (2016). Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe: A Global Strategy for the European Union’s Foreign and Security Policy. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/eugs_review_web_0.pdf
Galantino, M. G. (2022). Organised Irresponsibility in the Post-Truth Era: Beck’s Legacy in Today’s World at Risk. Italian Sociological Review, 12(8S), 971–990. https://doi.org/10.13136/isr.v12i8S.598
Joseph, J. (2013). Resilience as embedded neoliberalism: a governmentality approach. Resilience: International Policies, Practices and Discourses, 1(1), 38–52. https://doi.org/10.1080/21693293.2013.765741
Joseph, J. (2018). Varieties of Resilience: Studies in Governmentality. Cambridge University Press.
Juncos, A. E. (2017). Resilience as the new EU foreign policy paradigm: a pragmatist turn? European Security, 26(1), 10–18. https://doi.org/10.1080/09662839.2016.1247809
Kaldor, M. (2012). New and Old Wars: Organized Violence in a Global Era. Stanford University Press.
Koppel, O., & Parkhomchuk, O. (2021). Megatrends of the world politics. Economic Annals-XXI, 192, 4–14. https://doi.org/10.21003/ea.V192-01
OECD. (2014). Guidelines for Resilience Systems Analysis: How to analyse risk and build a roadmap to resilience. Retrieved from https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2014/12/guidelines-for-resilience-systems-analysis-how-to-analyse-risk-and-build-a-roadmap-to-resilience_7051a4ba/3b1d3efe-en.pdf
Svitkova, K. (2017). Resilience in the National Security Discourse. Obrana a Strategie, 17(1), 21–42. https://doi.org/10.3849/1802-7199.17.2017.01.021-042
Thiele, R. D. (2016). Building Resilience Readiness against Hybrid Threats – A Cooperative European Union/NATO Perspective. ISPSW.
Wagner, W., & Anholt, R. (2016). Resilience as the EU Global Strategy’s new leitmotif: pragmatic, problematic or promising? Contemporary Security Policy, 37(3), 414–430. https://doi.org/10.1080/13523260.2016.1228034
References
Darkovich, A., Savisko, M., & Rabinovych, M. (2023). Explaining Ukraine’s Resilience to Russia’s Invasion: The Role of Local Governance and Decentralization Reform https://decentralization.ua/en/news/17176#:~:text=In%20this%20regard%2C%20Ukraine%27s%20decentralization,the%20face%20of%20the%20invasion
National Platform for Resilience and Cohesion, Ukrainian Helsinki Union for Human Rights. (2024). Measuring the Resilience of Territorial Communities through Assessing Their Capacity [In Ukrainian].
On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of August 20, 2021 "On the introduction of a national resilience system". https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181
On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of October 15, 2021 "On the Information Security Strategy". No. 685/2021. (2021) [In Ukrainian].
On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of September 14, 2020 “On the National Security Strategy of Ukraine”. No. 392/2020. (2020) [In Ukrainian].
Reznikova, O. O. (2022). National resilience in a changing security environment: Monograph. Kyiv: National Institute for Strategic Studies. https://doi.org/10.53679/NISS-book.2022.01
Yavorska, G. (2020). Ontology of War: Discursive Reality of Hybrid Conflicts. NISS [In Ukrainian].
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. SAGE Publications.
Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford University Press.
Castells, M. (2009). The Rise of the Network Society. Wiley.
Chandler, D., Fuchs, C. (Eds.) (2019). Digital Objects, Digital Subjects: Interdisciplinary Perspectives on Capitalism, Labour and Politics in the Age of Big Data. University of Westminster Press.
Chandler, D. (2014). Resilience: The Governance of Complexity. Routledge.
Council of the European Union. (2017). A Strategic Approach to Resilience in the EU's External Action – Council Conclusions. Retrieved from https://www.scribd.com/document/818975809/2017-11-13-Council-conclusions-on-Resilience
Council of the European Union. (2022). A Strategic Compass for Security and Defence – For a European Union that protects its citizens, values and interests and contributes to international peace and security. Retrieved from https://www.europeansources.info/record/a-strategic-compass-for-security-and-defence-for-a-european-union-that-protects-its-citizens-values-and-interests-and-contributes-to-international-peace-and-security/
European Comission. (2023). Ukraine 2023 Report. Retrieved from https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/bb61ea6d-dda6-4117-9347-a7191ecefc3f_en?filename=SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf
European Union. (2016). Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe: A Global Strategy for the European Union’s Foreign and Security Policy. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/eugs_review_web_0.pdf
Galantino, M. G. (2022). Organised Irresponsibility in the Post-Truth Era: Beck’s Legacy in Today’s World at Risk. Italian Sociological Review, 12(8S), 971–990. https://doi.org/10.13136/isr.v12i8S.598
Joseph, J. (2013). Resilience as embedded neoliberalism: a governmentality approach. Resilience: International Policies, Practices and Discourses, 1(1), 38-52. https://doi.org/10.1080/21693293.2013.765741
Joseph, J. (2018). Varieties of Resilience: Studies in Governmentality. Cambridge University Press.
Juncos, A. E. (2017). Resilience as the new EU foreign policy paradigm: a pragmatist turn? European Security, 26(1), 10–18. https://doi.org/10.1080/09662839.2016.1247809
Kaldor, M. (2012). New and Old Wars: Organized Violence in a Global Era. Stanford University Press.
Koppel, O., & Parkhomchuk, O. (2021). Megatrends of the world politics. Economic Annals-XXI, 192, 4–14. https://doi.org/10.21003/ea.V192-01
OECD. (2014). Guidelines for Resilience Systems Analysis: How to analyse risk and build a roadmap to resilience. Retrieved from https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2014/12/guidelines-for-resilience-systems-analysis-how-to-analyse-risk-and-build-a-roadmap-to-resilience_7051a4ba/3b1d3efe-en.pdf
Svitkova, K. (2017). Resilience in the National Security Discourse. Obrana a Strategie, 17(1), 21–42. https://doi.org/10.3849/1802-7199.17.2017.01.021-042
Teperik, D., Senkiv, G., Dubov, D., Pokalchuk, O., Miroshkin, I., Iliuk, O., Apetyk, A., & Snihur, L. (2021). Resilient Ukraine – A delicate mosaic? Society, media, security, and future prospects. International Centre for Defence and Security. https://icds.ee/en/resilient-ukraine-a-delicate-mosaic-society-media-security-and-future-prospects/
Thiele, R. D. (2016). Building Resilience Readiness against Hybrid Threats – A Cooperative European Union/NATO Perspective. ISPSW.
Wagner, W., & Anholt, R. (2016). Resilience as the EU Global Strategy’s new leitmotif: pragmatic, problematic or promising? Contemporary Security Policy, 37(3), 414–430. https://doi.org/10.1080/13523260.2016.1228034
