КОНТРАБАНДНА ТОРГІВЛЯ ЯК ЯВИЩЕ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ БРАЗИЛІЇ

Анотація

В с т у п. У статті розглядається проблема контрабандної торгівлі як одного з ключових викликів для прикордонної політики Бразилії. Актуальність теми зумовлена тим, що цей вид діяльності не лише завдає значних економічних збитків державі, але й підриває регіональну безпеку, сприяючи поширенню організованої злочинності, нелегальної міграції та тіньових фінансових потоків. 

М е т о д и. У дослідженні застосовано порівняльно-історичний, аналітичний, системний та геополітичний методи. Проаналізовано міжнародні рейтинги, аналітичні звіти та матеріали світових ЗМІ, що висвітлюють масштаби контрабанди в Південній Америці, її соціально-економічні наслідки та особливості прикордонної політики Бразилії з протидії цьому явищу. Використано системний підхід у контексті дослідження процесів вивезення і ввезення природних ресурсів, наркотичних речовин, представників флори і фауни між Бразилією, Венесуелою, Болівією та Параґваєм.

Р е з у л ь т а т и. Дослідження показало, що контрабандна активність у прикордонних регіонах Бразилії є багатовимірним явищем, тісно пов’язаним із соціальною нерівністю, безробіттям, корупцією та недостатньою присутністю держави у віддалених штатах. Визначено три головні осередки незаконної торгівлі: басейн Амазонії (контрабанда золота, деревини, рідкісних тварин і наркотиків), дві зони «трьох кордонів» (транзит наркотичних речовин) та північні території, що прилеглі до Венесуели (торгівля золотими злитками і паливом). Підтверджено, що економічна зарегульованість та бюрократія стимулюють розвиток тіньової економіки. Особливе значення мають міжнародні чинники: зростання світових цін на золото, попит на екзотичну флору і фауну, а також транзит наркотиків до Європи через Західну Африку.

В и с н о в к и. Контрабанда у прикордонних регіонах Бразилії може розглядатись як складне соціально-економічне та політичне явище, що має масштабний транснаціональний характер і безпосередньо впливає на стабільність усього Південноамериканського континенту. Вона є не лише економічною проблемою, а й питанням регіональної безпеки, оскільки сприяє зміцненню організованої злочинності за допомогою додаткових ресурсів та послаблює інституційні механізми держави.