ТУРИЗМ ЯК ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИЙ АКТОР МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ ТА ПОЗАБЛОКОВОЇ ПОЛІТИКИ КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2026/1-62/43-51Ключові слова:
«холодна війна», міжнародний туризм, Югославія, транснаціональні актори, політика неприєднання, стримування, зовнішня політика США, ліберальний світовий порядокАнотація
Вступ. У біполярній системі міжнародних відносин періоду «холодної війни» Югославія посідала виняткове місце як соціалістична держава, що після розриву з СРСР сформувала власну модель розвитку та політику позаблоковості, перетворившись на важливий елемент стратегічних розрахунків обох наддержав. У цьому геополітичному контексті міжнародний туризм вийшов за межі суто економічної та культурної сфери й набув значення транснаціонального актора, який активно підтримувався США як інструмент «мирного залучення» Югославії до західного політико-економічного простору. Це зумовлює необхідність концептуалізації міжнародно-політичного потенціалу туризму на прикладі Югославії як ключового позаблокового актора.
Методи. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує базові методи міжнародно-політичної науки. Застосовано системний, історико-дескриптивний і структурно-функціональний методи, які дозволили осмислити туризм як інструмент транснаціональної взаємодії та розширення ліберального світового порядку. Джерельну базу доповнили матеріали американських дипломатичних і розвідувальних архівів, що дало змогу реконструювати сприйняття туристичної мобільності в стратегічних розрахунках США.
Результати. Встановлено, що залучення західних туристичних потоків стало одним із ключових шляхів виходу Югославії з дипломатичної ізоляції після 1948 р. та важливим інструментом її включення до західних мереж економічного й культурного обміну без формального відходу від позаблоковості. Підтримка свободи пересування, подорожей та туризму вписувалася у трансформацію американської політики від класичного «стримування» до логіки «конструктивного залучення», спрямованої на поступову зміну соціалістичного режиму через відкритість і взаємозалежність. Водночас туризм виконував важливу функцію демонстрації альтернативної, «ліберальнішої» версії соціалізму та дистанціювання від радянської моделі, що дозволяло Белграду позиціонувати себе як міст між Сходом і Заходом та поєднувати позаблоковість із поступовим включенням до ліберального світового порядку.
Висновки. Доведено, що в умовах «холодної війни» туризм перетворився на важливу форму транснаціональної акторності, здатну продукувати політичні, економічні та ідентифікаційні ефекти поза межами класичної дипломатії. Югославський кейс засвідчує, що мобільність і туристичні обміни стали інструментами довгострокового впливу, працювали на розмивання біполярних кордонів і просування ліберального світового порядку, в чому роль США була системоутворювальною. Туризм виступив структурним компонентом позаблокової політики Югославії та важливим чинником трансформації її зовнішньополітичної ідентичності.
Посилання
Парфіненко, А. (2025a). Роль туризму як міжнародно-політичного актора в посиленні економічного націоналізму та дефрагментації Югославії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, 2(61), 32–39. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/32-39
Парфіненко, А. (2025b). Свобода подорожей та міжнародний туризм як складові дипломатії “розрядки” (до 50 річчя підписання гельсінського заключного акту). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, 1(60), 36–42. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/1-60/36-42
Associated Press. (1949, November 19). Yugoslavia as a tourist mecca. Yugoslavia – Virtual Museum. https://yugoslavian.blogspot.com/2010/11/associated-press-yugoslavia-as-tourist.html
Boeckh, K. (2014). Allies Are Forever (Until They Are No More): Yugoslavia’s Multivectoral Foreign Policy During Titoism. In S. Keil & B. Stahl (Eds.), The Foreign Policies of Post-Yugoslav States. New Perspectives on South-East Europe. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137384133_2
Buhin, A. (2022). Yugoslav socialism ‘flavoured with sea, flavoured with salt’: Mediterranization of Yugoslav popular culture in the 1950s and 1960s under Italian influence. Srednja Europa. https://hdl.handle.net/1814/75254
Brzezinski, Z., & Griffith, W. E. (1961). Peaceful engagement in Eastern Europe. Foreign Affairs, 39(4), 642-654. https://doi.org/10.2307/20029518
Central Intelligence Agency. (1971, July). The role of tourism in the Yugoslav economy (Intelligence memorandum). https://www.cia.gov/readingroom/docs/CIA-RDP85T00875R001700010072-0.pdf
Farmer, S. (2019). Not a new bloc but unity of action in the interest of peace: Yugoslavia and the Third World. In V. Beronja (Ed.), Glossy communism: Polite propaganda from the Eastern Bloc. https://scalar.usc.edu/works/testingree381/not-a-new-bloc-but-unity-of-action-in-the-interest-of-peace-yugoslavia-and-the-third-world
Glusac, E. (2018, August 22). Returning to Montenegro. The New York Times. https://www.nytimes.com/2018/08/22/travel/montenegro.html
Grandits, H., & Taylor, K. (Eds.). (2010). Yugoslavia's sunny side: A history of tourism in socialism (1950s–1980s) (pp. 1–30). Amsterdam University Press. https://doi.org/10.1515/9786155211874-003
Human Rights Watch. (1989). World report 1989: Yugoslavia. https://www.hrw.org/reports/1989/WR89/Yugoslav.htm
Information Bureau of the Communist and Workers' Parties. (1948, June). Resolution of the Information Bureau concerning the situation in the Communist Party of Yugoslavia. Marxists Internet Archive. https://www.marxists.org/history/erol/ncm-1/workers-advocate/7-6.html#top
Information Bureau of the Communist and Workers' Parties. (1949, November 29). Communist Party of Yugoslavia in the power of murderers and spies [Resolution]. Marxists Internet Archive. https://www.marxists.org/history/erol/ncm-1/workers-advocate/7-6.html#top
Jakovina, T. (2017). Yugoslavia on the international scene: The active coexistence of non-aligned Yugoslavia. In Yugoslavia from a historical perspective (pp. 461–515). Helsinki Committee for Human Rights in Serbia.
Kennan, G. F. (1962, November 28). Airgram from the Embassy in Yugoslavia to the Department of State [Limited Official Use]. In Foreign Relations of the United States, 1961–1963, Central and Southeastern Europe (Vol. XVI, Doc. 140). U.S. Department of State. https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1961-63v16/d140
Konta, C. (2020). US public diplomacy in socialist Yugoslavia, 1950–70: Soft culture, cold partners. Manchester University Press. http://www.jstor.org/stable/jj.21995714
Murphy, R. T. (1968). Yugoslavia: Talks, 1968 [Manuscript]. Robert T. Murphy Personal Papers. John F. Kennedy Presidential Library and Museum. https://www.jfklibrary.org/asset-viewer/archives/rtmpp-029-001#?image_identifier=RTMPP-029-001-p0052
Niebuhr, R. (2018). Search for a Cold War Legitimacy: Foreign policy and Tito's Yugoslavia. BRILL.
Niebuhr, R. (2019). The cult of foreign policy: Ideological battles as contested spaces in the early Cold War. In D. Agičić, H. Petrić, & F. Šimetin Šegvić (Eds.), Zbornik Drage Roksandića (pp. 159–176). FF Press. https://doi.org/10.17234/9789531759021.11
Pedersen, B., & Noack, C. (Eds.). (2019). Tourism and travel during the Cold War: Negotiating tourist experiences across the Iron Curtain (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429201127
Perovic, J. (2007). The Tito-Stalin Split: A Reassessment in Light of New Evidence. Journal of Cold War Studies, 9(1), 32–63.
Rajak, S. (2014). No bargaining chips, no spheres of interest: The Yugoslav origins of Cold War non-alignment. Journal of Cold War Studies, 16(1), 146–179. https://doi.org/10.1162/JCWS_a_00432
Romano, A., & Romero, F. (2020). European Socialist Regimes' Fateful Engagement with the West: National Strategies in the Long 1970s. Taylor & Francis Group.
Rosenau, J. (1979). Le touriste et le terroriste ou les deux extrêmes du continuum international. Études Internationales, 10(2), 219–252. https://doi.org/10.7202/700940ar
Stopić, Z., Niebuhr, R., & Pickus, D. (2024). Yugoslavia, Nonalignment and Cold War Globalism: Tito's International Rise, Celebrity and Fall (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003342267
Stubbs, P. (Ed.). (2023). Socialist Yugoslavia and the Non-Aligned Movement: Social, Cultural, Political, and Economic Imaginaries. McGill-Queen’s University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv37mk25j
Tchoukarine, I. (2014). Yugoslavia’s Open-Door Policy and Global Tourism in the 1950s and 1960s. East European Politics and Societies, 29(1), 168–188. https://doi.org/10.1177/0888325414551167
Taylor, K., & Grandits, H. (2010). Tourism and the making of socialist Yugoslavia: An introduction. In H. Grandits & K. Taylor (Eds.), Yugoslavia's sunny side: A history of tourism in socialism (1950s–1980s) (pp. 1–30). Amsterdam University Press. https://doi.org/10.1515/9786155211874-003
Tito, J. B. (1954). Speech in the Indian parliament. Selected speeches and articles, 1941-1961 (pp. 158–166). Naprijed.
U.S. Department of State. (1948a, June 30). The attitude of this government toward events in Yugoslavia. In Foreign Relations of the United States, 1948, Eastern Europe; The Soviet Union (Vol. IV, Doc. 702).
U.S. Department of State. (1948b, January 4). The Ambassador in Yugoslavia (Cannon) to the Secretary of State (Telegram). In Foreign Relations of the United States, 1948, Eastern Europe; The Soviet Union (Vol. IV, Doc. 686).
U.S. Department of State. (1954, February 6). Statement of policy by the National Security Council (NSC 5406/1): United States policy toward Yugoslavia. In Foreign Relations of the United States, 1952–1954, Eastern Europe; Soviet Union; Eastern Mediterranean (Vol. VIII, Doc. 688).
U.S. Department of State. (1955, April 13). Progress report on NSC 5406/1: United States policy toward Yugoslavia. In Foreign Relations of the United States, 1955–1957, Central and Southeastern Europe (Vol. XXVI, Doc. 241).
U.S. Department of State. (1956, January 9). National Security Council report (NSC 5601): United States policy toward Yugoslavia. In Foreign Relations of the United States, 1955–1957, Central and Southeastern Europe (Vol. XXVI, Doc. 270).
U.S. Department of State. (1962, June 22). Basic national security policy. In Foreign Relations of the United States, 1961–1963, Arms control; national security policy; foreign economic policy (Vols. VII–IX, Doc. 271).
U.S. Department of State. (1964, June 3). Paper prepared in the Department of State: NSAM 304 action program for U.S. relations with Eastern Europe. In Foreign Relations of the United States, 1964–1968, Eastern Europe (Vol. XVII, Doc. 12).
Zimmermann, T. (2016). The visualization of the Third Way in Tito’s Yugoslavia. In J. Bazin, P. Glatigny, & P. Piotrowski (Eds.), Art beyond borders: Artistic exchange in Communist Europe (1945–1989) (pp. 473–484). Central European University Press. https://doi.org/10.1515/9789633860847-038
Uvalić, M. (2018, March 27). The rise and fall of market socialism in Yugoslavia. DOC Research Institute. https://doc-research.org/2018/03/rise-fall-market-socialismyugoslavia/
Yugoslavia: Beyond dictatorship. (1967, January 20). TIME. http://content.time.com/time/subscriber/article/0,33009,843306,00.html
