УЧАСТЬ УКРАЇНИ В РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ МІЖМОР'Я В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/1-58/5-11Ключові слова:
Міжмор'я, Балто-Чорноморська співдружність, Тримор'я, Україна, Польща, національна безпека, Російська Федерація, агресія, Центральна та Східна ЄвропаАнотація
Вступ. Досліджено участь України в реалізації проєкту "Міжмор'я" у контексті стратегічного партнерства України та Польщі. Пошук нової архітектури безпеки й регіональна співпраця змусили національні еліти в Польщі та Україні переглянути свої зусилля щодо регіональної й безпекової співпраці.
Mетоди. Було використано аналітичний та історичний методи, а також метод узагальнення. Під час дослідження колектив авторів спирався на принцип об'єктивізму.
Результати. Обґрунтовано, що в контексті наростання загроз українській зовнішній політиці та дипломатії, Україні варто більш глибоко працювати в напрямі активізації відносин зі східноєвропейськими країнами стосовно створення майданчика безпекового діалогу в межах Балто-Чорноморської співдружності. Доведено, що координація різнорівневої співпраці в регіоні Міжмор'я дозволить оптимізувати та зміцнити рівень національної безпеки України, Польщі та інших держав Центральної та Східної Європи.
Висновки. Потреба в інтенсифікації торговельно-логістичного співробітництва та сприйняття загрози, що виходить від РФ, стали головними причинами повернення до ідеї та її інституалізації в межах Міжмор'я. Участь в ініціативі трьох морів може служити для України додатковою ланкою, яка сприяє європейській та євроатлантичній інтеграції України на макрорегіональному рівні.
Посилання
Віднянський, С., & Мартинов, А. (2020). Геостратегічні проєкти Міжмор'я і Тримор'я у зовнішній політиці України (1991–2020 рр.).
Геополітика України: історія та сучасність , 2(25), 9–18.Дипломатична місія Української Народної Республіки в Латвії, м. Рига. (1920). [Історична довідка]. (Ф. 3697, оп. 1, спр. 11, арк. 1–152), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. https:https://e-resource.tsdavo.g ov.ua/search?q=3697
Ільченко, Л. (2023, 7 вересня). Крок до розвитку логістики й експорту: Україна стала асоційованою державою державою-учасницею "Тримор'я". Економічна правда. https://www.epravda.com.ua/news/2023/09/7/704034/
Кондратенко, О. (2020). Балто-Чорноморська співдружність: витоки та стратегічні можливості для України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія "Міжнародні відносини", 1(51), 11–17.
Лельонек, А., & Матерняк, Д. (20 17). (Ред.). Рекомендації Фундації "Центр досліджень Польща – Україна" для урядів республіки Польща і України у взаємних відносинах. POLUKR. http://www.polukr.net/uk/blog/2017/03/rekomendacji
Липа, Ю. (1995). Розподіл Росії . Інститут народознавства НАН України.
Липа, Ю. (2007). Всеукраїнська трилогія: Т. 1. Призначення України, МАУП.
Машкевич, М. (2015). Східна польська політика у ХХ – на початку ХХІ ст.: концепції та інтерпретації. Ніка-Центр. Міністерство економіки України. (2023, 7 вересня). Україна отримала статус асоційованої держави-учасниці ініціативи Трьох морів. https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-otrymala-status-asotsiiovanoi-derzhavy-uchasnytsi-initsiatyvy-trokh-moriv
Міхновський, М. (2002). Самостійна Україна. Діокор.
Отаманчук, В. (2023, 17 травня). Хмельниччина під писала Угоду про економічну мережу регіонів Тримор'я: подробиці. https://vsim.ua/tochka-zoru/hmelnichchina-pidpisala-ugodu-pro-ekonomichnu-merezhu-regioniv-/trimory-11797196.html
Рар, І. Я. (2023, 6 вересня). Греція приєдналась до Ініціативи трьох морів. Польське радіо.
Рудницький, С. (1923). Українська справа зі становища політичної географії. Українське слово.
Рудницький, С. (1994). Чому ми хочемо самостійної України. Світ.
Семенова, І. (2022, 21 червня ). (Ред.). "Наш зв'язок із вільним світом". Що таке Тримор'я і чому Україна прагне приєднатися до цього об'єднання 12 країн ЄС. https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/trimor-ya-shcho-ce-ta-yaki-krajini-do-nogo-vhodyat-ukrajina-stala-partnerom-iniciativi-troh-moriv-50251323.html
Суспільне. Новини. (2022, 21 червня). Чим ініціатива Тримор'я вигідна для України – думка експертів. https://suspilne.media/252523-cim-iniciativa-trimora-vigidna-dla-ukraini-dumka-ekspertiv/
Тодоров, І., & Тодорова, Н. (2016). Геополітичний проєкт Міжмор'я і російська агресія. Геополітика України: історія і с учасність. ДВНЗ "УжНУ", 2(17), 27–40. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/22492
Шмигаль, Д. (2023, 5 травня). Україна запустила модернізовану лінію електропередачі з Польщею. Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3703731-ukraina-zapustila-modernizovanu-liniu-elektroperedaci-/z-polseu.html
Duda, A. (2015). Nie mam wątpliwości, że procedury in vitro są potrzebne. Newsweek Polska.
Fedorenko, K., Rotaru, V., & Uml and, A. (2022). The Intermarium Idea in the Post Post-Soviet Period Ideas and Inst itutions for a Security Alliance between the Baltic a nd Black Seas. Soviet and Post Post-Soviet Politics and Society, 242, 285–305.
Friedman, G. (2011). Borderlands: A Geopolitical J Jou rney in Eurasia Eurasia, Austin.
Grzechnik, M. (2014). Intermarium: The Baltic and the Black Seas on the Polish mental maps in the interwa r period. The Romanian Journal for Baltic and Nordic Studies , 1(6), 1, 81–96.
Okulewicz, P. (2001). Koncepcja "Międzymorza" w myśli i praktyce politycznej obozu Józefa Piłsudskiego w latach 1918–1926 , Wydawn. Poznańskie, 75–86.
Polegkyi, O. (2021). The Intermarium in Ukrainian and Polish Foreign Policy Discourse. East/West: Journal of Ukrainian Studies Studies, 8(2), 29–48 . https://ewjus.com/index.php/ewjus/article/view/562
Poręba, T. (2018). Via Carpathia – An Investment in the Future, Warsaw institute rewiew.
Troebst, S. (2003). "Intermarium" and "Wedding to the Sea": Politics of History and Mental Mapping in East Central Europe. European Review of History , 10(2), 293–321.
