UKRAINE'S PARTICIPATION IN THE INTERMARIUM PROJECT IMPLEMENTATION IN THE CONTEXT OF THE STRATEGIC PARTNERSHIP OF UKRAINE AND POLAND
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/1-58/5-11Keywords:
Intermarium, Baltic-Black Sea Commonwealth, Three Seas Initiative, Ukraine, Poland, national security, Russian Federation, aggression, Central and Eastern EuropeAbstract
Background. The authors of the article investigate the participation of Ukraine in the Intermarium project implementation in context of the strategic partnership between Ukraine and Poland. The search for a new security architecture and regional cooperation has forced national elites in Poland and Ukraine to reconsider their efforts on regional and security cooperation.
Methods. Analytical, historical, and generalization methods were used. During the research, the team of authors relied on the principle of objectivism.
Results. It is substantiated that in the context of increasing threats to Ukrainian foreign policy and diplomacy, Ukraine should work more deeply in the direction of intensifying relations with Eastern European countries regarding the creation of a platform for security dialogue within the Baltic-Black Sea Commonwealth. It has been proven that the coordination of cooperation at different levels in the Mediterranean region will allow to optimize and strengthen the level of national security of Ukraine, Poland and other states of Central and Eastern Europe.
Conclusions. The need to intensify trade and logistics cooperation and the perception of the threat emanating from the Russian Federation became the main reasons for returning to the idea and its institutionalization within the framework of the Intermarium. Participation in the Three Seas Initiative can serve as an additional link for Ukraine, which contributes to the European and Euro-Atlantic integration of Ukraine and the macro-regional level.
References
Віднянський, С., & Мартинов, А. (2020). Геостратегічні проєкти Міжмор'я і Тримор'я у зовнішній політиці України (1991–2020 рр.).
Геополітика України: історія та сучасність , 2(25), 9–18.Дипломатична місія Української Народної Республіки в Латвії, м. Рига. (1920). [Історична довідка]. (Ф. 3697, оп. 1, спр. 11, арк. 1–152), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. https:https://e-resource.tsdavo.g ov.ua/search?q=3697
Ільченко, Л. (2023, 7 вересня). Крок до розвитку логістики й експорту: Україна стала асоційованою державою державою-учасницею "Тримор'я". Економічна правда. https://www.epravda.com.ua/news/2023/09/7/704034/
Кондратенко, О. (2020). Балто-Чорноморська співдружність: витоки та стратегічні можливості для України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія "Міжнародні відносини", 1(51), 11–17.
Лельонек, А., & Матерняк, Д. (20 17). (Ред.). Рекомендації Фундації "Центр досліджень Польща – Україна" для урядів республіки Польща і України у взаємних відносинах. POLUKR. http://www.polukr.net/uk/blog/2017/03/rekomendacji
Липа, Ю. (1995). Розподіл Росії . Інститут народознавства НАН України.
Липа, Ю. (2007). Всеукраїнська трилогія: Т. 1. Призначення України, МАУП.
Машкевич, М. (2015). Східна польська політика у ХХ – на початку ХХІ ст.: концепції та інтерпретації. Ніка-Центр. Міністерство економіки України. (2023, 7 вересня). Україна отримала статус асоційованої держави-учасниці ініціативи Трьох морів. https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-otrymala-status-asotsiiovanoi-derzhavy-uchasnytsi-initsiatyvy-trokh-moriv
Міхновський, М. (2002). Самостійна Україна. Діокор.
Отаманчук, В. (2023, 17 травня). Хмельниччина під писала Угоду про економічну мережу регіонів Тримор'я: подробиці. https://vsim.ua/tochka-zoru/hmelnichchina-pidpisala-ugodu-pro-ekonomichnu-merezhu-regioniv-/trimory-11797196.html
Рар, І. Я. (2023, 6 вересня). Греція приєдналась до Ініціативи трьох морів. Польське радіо.
Рудницький, С. (1923). Українська справа зі становища політичної географії. Українське слово.
Рудницький, С. (1994). Чому ми хочемо самостійної України. Світ.
Семенова, І. (2022, 21 червня ). (Ред.). "Наш зв'язок із вільним світом". Що таке Тримор'я і чому Україна прагне приєднатися до цього об'єднання 12 країн ЄС. https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/trimor-ya-shcho-ce-ta-yaki-krajini-do-nogo-vhodyat-ukrajina-stala-partnerom-iniciativi-troh-moriv-50251323.html
Суспільне. Новини. (2022, 21 червня). Чим ініціатива Тримор'я вигідна для України – думка експертів. https://suspilne.media/252523-cim-iniciativa-trimora-vigidna-dla-ukraini-dumka-ekspertiv/
Тодоров, І., & Тодорова, Н. (2016). Геополітичний проєкт Міжмор'я і російська агресія. Геополітика України: історія і с учасність. ДВНЗ "УжНУ", 2(17), 27–40. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/22492
Шмигаль, Д. (2023, 5 травня). Україна запустила модернізовану лінію електропередачі з Польщею. Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3703731-ukraina-zapustila-modernizovanu-liniu-elektroperedaci-/z-polseu.html
Duda, A. (2015). Nie mam wątpliwości, że procedury in vitro są potrzebne. Newsweek Polska.
Fedorenko, K., Rotaru, V., & Uml and, A. (2022). The Intermarium Idea in the Post Post-Soviet Period Ideas and Inst itutions for a Security Alliance between the Baltic a nd Black Seas. Soviet and Post Post-Soviet Politics and Society, 242, 285–305.
Friedman, G. (2011). Borderlands: A Geopolitical J Jou rney in Eurasia Eurasia, Austin.
Grzechnik, M. (2014). Intermarium: The Baltic and the Black Seas on the Polish mental maps in the interwa r period. The Romanian Journal for Baltic and Nordic Studies , 1(6), 1, 81–96.
Okulewicz, P. (2001). Koncepcja "Międzymorza" w myśli i praktyce politycznej obozu Józefa Piłsudskiego w latach 1918–1926 , Wydawn. Poznańskie, 75–86.
Polegkyi, O. (2021). The Intermarium in Ukrainian and Polish Foreign Policy Discourse. East/West: Journal of Ukrainian Studies Studies, 8(2), 29–48 . https://ewjus.com/index.php/ewjus/article/view/562
Poręba, T. (2018). Via Carpathia – An Investment in the Future, Warsaw institute rewiew.
Troebst, S. (2003). "Intermarium" and "Wedding to the Sea": Politics of History and Mental Mapping in East Central Europe. European Review of History , 10(2), 293–321.
