АЗІЙСЬКА ПОЛІТИКА США ПІСЛЯ 2021 РОКУТА ВІДНОВЛЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО ЕМІРАТУ АФГАНІСТАН
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/1-60/43-49Ключові слова:
рух "Талібан", зовнішня політика США, регіональна конкуренція, ісламський фундаменталізм, військовий контингент, національні інтересиАнотація
В с т у п . Актуальність проблеми зумовлена реставрацією режиму "Талібан" після виведення американських військ з Афганістану та набуттям цієї країни невизначеного статусу на міжнародній арені у зв'язку з невизнанням більшістю світової спільноти цього режиму як легітимного. Метою статті є розгляд ролі Талібану як елементу, що пов'язаний із формуванням Вашингтоном своєї політики щодо Азії та захистом національних інтересів США.
М е т о д и . Під час дослідження використано історичний метод для роботи з бекграундом ситуації навколо азійської політики США і застосовано методи аналізу та синтезу, а також метод дедукції для виокремлення проблемних питань у цій політиці.
Р е з у л ь т а т и . Встановлено, що Афганістан являв собою зону інтересів США в Азії з початку ХХ ст. та набув особливої ваги за часів "великої гри" проти СРСР. Після оголошення Дж. В. Бушем "війни з тероризмом" на початку ХХІ ст. відбулося перше повалення режиму Талібану, встановленого в 1990-ті рр. уперше. Після виведення американських військ з Афганістану в 2021 р. рух Талібану відновив свою владу в країні за короткий проміжок часу. Конгрес США ініціював ретельний аудит 20-річної присутності військ в Афганістані для з'ясування причин настільки стрімкого падіння "демократичного" афганського уряду, а також з метою перегляду зовнішньої політики США щодо регіону. Звичайно, важливим фактором впливу на цю політику є реставрація Талібану після 20-річного розквартирування військ США в країні для підтримання порядку і стабільності та розуміння специфіки того, як цей режим працює і чого прагне. Режим Талібан являє собою складне поєднання релігійного фундаменталізму та політико-економічних інтересів окремих функціонерів руху, що додає йому непередбачуваності для зовнішньої взаємодії. У ході розробки подальших кроків розвитку політики США щодо регіону в цілому необхідно зважати не лише не такий неоднозначний фактор регіональної динаміки, а й на діяльність та інтереси Пакистану та Китаю і формувати комплекс зовнішньополітичних заходів в Азії з огляду на двосторонні відносини з цими країнами. Для розробки регіональної політики слід звернути увагу і на прорахунки, пов'язані з висуванням вимог до Афганістану на початку ХХІ ст. у питанні формування інклюзивного уряду, внутрішньої військової підготовки тощо.
В и с н о в к и . Визначено, що важливим складником невдачі політики США щодо Афганістану став доволі однобокий підхід до виставлення критеріїв побудови стабільної державної та військової системи в країні, який ґрунтувався здебільшого на "західних" уявленнях про військову ієрархію та пріоритети внутрішньої політики держави й те, як вона має функціонувати. Крім того, приділення недостатньої уваги локальним суспільним контекстам та відсутність чіткого довгострокового плану щодо Афганістану також деструктивно позначилися на підході американських адміністрацій і вплинуло на хаотичність та стрімкість подій, що розгорнулися в 2021 р. Зважаючи на ці прорахунки та інтереси регіональних гравців і відносини з ними, Вашингтону необхідно здійснити "роботу над помилками" для напрацювання подальшого курсу щодо Азії в цілому.
Посилання
Борділовська, О. (2021). Ісламський емірат Афганістан. Другий сезон. Інформаційно-аналітичний бюлетень Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, 1, 1–4.
Лимар, В. (2022) Відродження Ісламського емірату Афганістан в кон- тексті повернення "Талібану" до влади. Політичне життя, 1, 69–76.
Моренчук, А. (2023) Міжнародні наслідки виведення американських військ з Афганістану. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 1(15), 31–44.
Паливода, В. (2021) Ісламський емірат Афганістан як пріоритетний напрямок діяльності іноземних спеціальних служб. Центр зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Afzal, M. (2023). Afghanistan's Crises Require a Clear Statement of U.S. Policy. https://www.lawfaremedia.org/article/afghanistans-crises-requireclear-statement-us-policy
Blank, S. (2021). After Afghanistan: What is the Future of U.S. Policy in Central Asia? https://www.cacianalyst.org/publications/analytical-articles/item/13686-after-afghanistan-what-is-the-future-of-us-policy-in-central-asia.html
Dawi, A. (2023). Pakistan Seeks US Help against Pakistani Taliban in Afghanistan. https://www.voanews.com/a/pakistan-seeks-us-help-againstpakistani-taliban-in-afghanistan/7397076.html
Duffy Scott, M., & Kushi, S. (2023). Dying by the Sward: the Militarization of US Foreign Policy. Oxford University Press.
Giustozzi, A. (2023). Afghanistan: the First Two years of the Taliban in Power. https://www.ispionline.it/en/publication/afghanistan-the-first-two-years-ofthe-taliban-in-power-138062
Khan, A. et al. (2023). Withdrawals of Soviet and American Forces from Afghanistan: Comparative Analysis. Journal of Positive School Psychology, 7(1), 1933–1948.
Lincoln, D. (2024). Pashtunistan, Islamism and Order: a Critical Analysis of the Multifaceted Identity, Discursive Strategies and Origins of the Taliban in Afghanistan. https://www.researchgate.net/publication/377154096_Pashtunistan_Islamism_and_Order_A_Critical_Analysis_of_the_Multifaceted_Identity_Discursive_Strategie_and_Origins_of_the_Taliban_in_Afghanistan
Mawlana, A. (2023). NATO's Engagement in Afghanistan: Assessment and Implications. International Journal of Business and Applied Social Science, 9(4), 39–46.
Robinson, L. (2023). Our Biggest Errors in Afghanistan and What We Should Learn from Them. https://www.cfr.org/article/our-biggest-errorsafghanistan-and-what-we-should-learn-them
Schaeffer, K. (2022). A Year Later, a Look Back at Public Opinion about the U.S. Military Exit from Afghanistan. https://www.pewresearch.org/shortreads/2022/08/17/a-year-later-a-look-back-at-public-opinion-about-the-u-smilitary-exit-from-afghanistan/
Stewart, E. (2021). The History of U.S. Intervention in Afghanistan, from the Cold War to 9/11. https://www.vox.com/world/22634008/us-troopsafghanistan-cold-war-bush-bin-laden
Teitler, A. (2020). US Policy towards Afghanistan, 1979–2014. "A Force for Good". https://books.google.com.ua/books?id=vNXpDwAAQBAJ&pg=PA1910&hl=uk&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
The White House. (2021). Remarks by President Biden on the End of the War in Afghanistan. https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speechesremarks/2021/08/31/remarks-by-president-biden-on-the-end-of-the-war-inafghanistan/
Thomas, C. (2023, June 21). Afghanistan: Background and U.S. Policy. Congressional Research Service. https://www.everycrsreport.com/files/2023-06-21_R45122_374bfd82b7a83e19bd3f77a9e4943ec0edb19655.html
U.S. Department of State. (2020). Agreement for Bringing Peace to Afghanistan between the Islamic Emirate of Afghanistan which is not recognized by the United States as a state and is known as the Taliban and the United States of America. https://www.state.gov/wp-content/uploads/2020/02/Agreement-For-Bringing-Peace-to-Afghanistan-02.29.20.pdf
Waldman, M. (2010). The Sun in the Sky: the Relationship between Pakistan's ISI and Afghan Insurgents. Carr Center for Human Rights Policy, Kennedy School of Government, Harvard University.
Wayne, E.A. (2023). Two Years after the Fall of Kabul, the US Still Has Important Work to Do. https://www.wilsoncenter.org/blog-post/two-yearsafter-fall-kabul-us-still-has-important-work-do
