ЗМІНА БАЛАНСУ СИЛ В АФГАНІСТАНІ ПІСЛЯ ВИХОДУ АМЕРИКАНСЬКИХ ВІЙСЬК У 2021 РОЦІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/151-155Ключові слова:
: Афганістан, Талібан, ІДІЛ-Х, вихід військ, політична криза, міжнародна ізоляція, безпека.Анотація
Вступ. Після виходу американських військ з Афганістану у 2021 році баланс сил у країні значно змінився. Талібан швидко захопив владу, що призвело до краху уряду, підтримуваного Сполученими Штатами Америки (США). Політична та гуманітарна криза загострилися через економічні санкції та міжнародну ізоляцію нового режиму. Водночас ісламська група, що називає себе держава Хорасан (ІДІЛ-Х) активізував теракти, що посилило загрозу безпеці. Китай, Росія та Пакистан зміцнили свої позиції у регіоні, намагаючись заповнити вакуум впливу. Місцеве населення зіткнулося з обмеженням прав і свобод, особливо жінки та опозиційні групи. Відсутність стабільності в Афганістані має довгострокові наслідки для всього регіону.
Методи. При написанні роботи було використано системний, порівняльний, історичний та інші методи. Як провідний використовується діалектичний підхід, в основі якого лежить принцип системного аналізу досліджуваних явищ у їх взаємозалежності, взаємовпливі та суперечливості, що дозволяє отримувати найбільш достовірні, відповідні об’єктивній дійсності знання.
Результати. Навіть якщо припустити, що Талібан дотримуватиметься даних у Досі обіцянок, реальну небезпеку може становити подальше поширення впливу ісламістського фундаменталізму і пов'язана з цим можлива дестабілізація в регіоні. Як вказували американські аналітики, «одна з умов угоди з Трампом, яку Талібан так і не виконав, стосувалося відмови від підтримки Аль-Каїди». Про це написала, зокрема, почесний науковий співробітник Міжнародного центру дослідників Вудро Вільсона Робін Райт, яка раніше також працювала у Брукінгському інституті та у Фонді Карнегі. Вона звертала увагу на попередження, що висловлюються з боку співробітників Пентагону, що за правління Талібану Аль-Каїда може відновитися всього за півроку-рік і потім знову загрожувати безпеці самих США.
Висновки. Таким чином, ситуація в Афганістані функціонує як лакмусовий папірець нової епохи геополітики, в якій міжнародні зобов’язання поступаються тактичній доцільності. Держава без міжнародного визнання, режим без консенсусу, суспільство без гарантій — така триєдність визначає сучасний афганський феномен. “Талібан” зіштовхується з парадоксом: контроль над територією не гарантує контролю над легітимністю, а утримання влади не еквівалентне державності в повному сенсі.
Посилання
Ahmed, R. (2010). Taliban: Militant Islam, oil and fundamentalism in Central Asia. Yale University Press.
Bergen, P. (2021). The rise and fall of Osama bin Laden. Simon & Schuster.
Brookings Institution. (2022). China’s engagement with the Taliban: Strategic interests and economic prospects. https://www.brookings.edu
Center for Strategic and International Studies. (2023). Islamic State-Khorasan: A growing threat in Central Asia. https://www.csis.org
Coll, S. (2018). Directorate S: The C.I.A. and America’s secret wars in Afghanistan and Pakistan. Penguin Books.
Congressional Research Service. (2022). Afghanistan: Background and U.S. policy: In brief. https://crsreports.congress.gov
Council on Foreign Relations. (2022). US foreign policy after Afghanistan withdrawal. https://www.cfr.org
Giustozzi, A. (2022). The Taliban at war 2001–2021. Oxford University Press.
Human Rights Watch. (2022). The impact of Taliban rule on women’s rights. https://www.hrw.org
International Crisis Group. (2022). The Taliban resurgence: Challenges and policy options. https://www.crisisgroup.org
Jones, S. G. (2009). In the graveyard of empires: America’s war in Afghanistan. W. W. Norton & Company.
Middle East Institute. (2022). Iran and Afghanistan: Border security and economic cooperation. https://www.mei.edu
NATO. (2022). NATO and the Afghan withdrawal: Strategic repercussions. NATO Review. https://www.nato.int
RAND Corporation. (2023). Terrorism and counterterrorism in Afghanistan. https://www.rand.org
Rubin, B. R. (2020). Afghanistan: What everyone needs to know. Oxford University Press.
Simon & Schuster. (2021). Peril. https://www.simonandschuster.com
UNHCR. (2022). The humanitarian crisis in Afghanistan post-2021. https://www.unhcr.org
United Nations Office on Drugs and Crime. (2023). Narcotics trade in Afghanistan: Global security implications. https://www.unodc.org
Wilson Center. (2022). Pakistan’s role in Afghanistan’s stability. https://www.wilsoncenter.org
